Буковинський священик Михайло Жар - найвідоміший багатодітний батько
- 28.12.2009 19:22Буковинський священик Михайло Жар - найвідоміший багатодітний батько в Україні. Святий отець має трьох власних дітей, 29 усиновлених та 123 під опікою. Всі вони, від немовлят до вже дорослих хлопців і дівчат, живуть в унікальному дитячому комплексі з найкращими умовами, яких подекуди немає навіть у "домашніх" дітей. І всі називають отця Михаїла татом. Не для годиться, а з найглибшою повагою.
Він справді їхній батько: за дітей, від яких відмовилися чи яким лікарі не дали жодної надії на одужання й яких чоловік зібрав з різних куточків країни, він узяв повну відповідальність. Живе велика дружна сім'я у буковинському селі Мольниця. За кілька років тут виросло ціле дитяче містечко.
ПРИРЕЧЕНИХ МАЛЮКІВ РЯТУЮТЬ МЕДИЦИНА І МОЛИТВИ
На подвір'я сімейного комплексу саме вийшла молода сестра-черниця з річним малюком на руках. Новенький яскравий одяг дитини контрастував з чорним вбранням його доглядальниці. Малюк радо обіймав усміхнену дівчину.
- Сестри роками живуть з цими дітьми, ми тут як рідні. За кожною закріплено від трьох до шести дітей, - пояснює черниця Феофанія. Сама вона потрапила до монастиря одразу після навчання в університеті і вже десять років доглядає за дітьми - може розповісти про долю кожного з вихованців.
У "сім'ї отця Михаїла" не приховують від дітей їхні сумні історії. Але навчають ставитися до всього з розумінням. "Ваша мама - найкраща, просто їй
у житті довелося витримати важкі випробування", - повторює своїм вихованцям отець Михаїл. Адже діти не повинні бути жорстокими до своїх батьків.
Для дітей отець Михаїл завжди знаходить час. Ніколи з порожніми руками не приходить - солодощі, іграшки чи цікаві розваги обов'язково чекають малюків. Буває, одразу забирає дітей на прогулянку чи екскурсію. Взимку - на озера кататися на ковзанах. І діти ковзани взувають, і батюшка разом з ними. Улітку - гайда купатися на ставок. І священик з ними, просто в підряснику плаває.
"ВОНИ НАШІ НАЗАВЖДИ"
Тут навіть не існує такого поняття, як обмеження за віком для дітей, які перебувають під опікою. "Вони наші назавжди, - кажуть сестри про своїх
підопічних. - Якщо дитині виповнюється 18 - то куди її? На вулицю???" Тому й піклуються, як у справжній сім'ї, і про те, щоб дитина здобула професію, щоб мала де жити, роботу знайшла. Ще змалку в дітей тут намагаються розвинути природні задатки - до дитячого
комплексу приходять учителі музики й інших мистецтв, проводять заняття. Усі діти навчаються у звичайній сільській школі, яка метрів за двісті від
дитбудинку. Крім освіти, сестри ще й дбають про те, щоб діти були пристосованими до самостійного життя. Монастир має велику ділянку землі й ферму, і діти допомагають в усьому.
- Дівчаток узагалі до всього привчаємо. Вони ж майбутні господині. Мають знати, скільки те м'ясо вариться, як почистити рибу, як машинку пральну
запустити. Шити у швейному цеху їх навчаємо. Бо ж одна раніше заміж вийде, друга пізніше. А ми хочемо, щоб не було потім за них соромно, - каже черниця Феофанія.
ОСОБЛИВИЙ ДЕНЬ ТУТ НА МИКОЛАЯ
19 грудня у дитячому містечку довгоочікуване свято. Кожна сестра намагається порадувати своїх підопічних чим може. Ще один подарунок кожна
дитина отримує від отця Михаїла. І, нарешті, сюрпризи для дітей також готують їхні хрещені батьки. Ними стають і місцеві парафіяни, і благодійники з інших регіонів. Вони обов'язково намагаються навідатися до своїх похресників 19 грудня. Дітлахи чекають їх і спеціально до свята готують невеликий концерт.
З віршами і піснями вихованці сімейного будинку їздять також у гості на свята до інших знедолених - у сиротинці, інтернати і навіть тюрми.
Приносять розраду і самі вчаться милосердю. Сестри-черниці дуже радіють, коли їхні вихованці намагаються допомогти тим, кому важче. "Оце і є мета
нашого виховання - бачити, що в них є доброта, людяність, співчуття до інших, - каже черниця Феофанія. - Найголовніше - відродити добро в їхніх душах, щоб вони знали: Господь для них зробив усе. Не важливо, який шлях дитина обере. Головне, щоб вона була людиною. Щоб пам'ятала: коли вона була
покинутою й нікому не потрібною, Господь простягнув їй руку допомоги. І знала, що свого часу вона повинна також простягнути руку тому, хто цього потребуватиме".
Здавалося б, кращого для сиріт годі й бажати: люблячий батько; сестри, які вдень і вночі віддають усі сили і душевне тепло цим дітям; можливість бути повноправними членами суспільства. Однак отець Михаїл бачить вирішення проблеми сирітства в Україні в іншому - щоб українські сім'ї не боялися усиновлювати знедолених дітей.
- Якби люди зрозуміли, скільки щастя приносять діти і яке це благо для їх душі! - каже отець Михаїл. - Бог завжди буде помагати і буде з вами, якщо ви візьмете у свою родину сироту. Звичайно, зробити це можуть лише люди, які готові до такого вчинку. І до всіх хочу звернутися: коли ви сидітимете за святковим столом, не забувайте, що навколо нас є багато сиріт, які навіть хліба не мають. Розділіть з ними цей хліб.
Довідка ПБ
1965 — Михайло Жар народився в с. Петрашевка Герцаєвського р-ну Чернівецької обл.
1984 — одружувався на Соломії Лілії, через рік народився син Володимир; у 1987-м — Михайло; у 1989-м з'явилася на світ дочка Марія
1997 — прийняв чернецтво, став настоятелем Банченського Свято-вознесенського чоловічого монастиря Московського патріа рхата
1992 — створив дитячий притулок при монастирі
2005 — отримав орден ”За заслуги” ІІ міри
2008, 27 листопада — став Героєм України
Адреса дитячого будинку при Свято-Вознесенскому чоловічому монастирі:
Чернівецька обл., Герцаївський р-н, с. Мольница, тел.
+38 (03740) 3-33-19
Джерело: Надія Макушинська
Коментарі (0)
Другие новости:
- 21.11.2024 14:56
- 15.11.2024 13:14
- 15.11.2024 12:27
- 08.11.2024 11:46
- 31.10.2024 11:40
- 30.10.2024 09:01
- 29.10.2024 16:37
- 29.10.2024 09:25