Платинова Буковина

Монетний двір у Садагурі

Мабуть не кожному відомо, що Чернівці раніше називали при Садагурі так, як Садагура появилась на багато раніше від Чернівців.

Історія виникнення Садагури тісно пов'язана із заснуванням приватного монетного двору (єдиного, принаймні легального, за історію північно буковинських земель), що карбував монети для Дунайських князівств (Молдавії та Валахії) під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Його функціонування привело до виникнення поселення, яке згодом перетворилося у вже згадуване містечко Садагура, перейнявши при цьому першоназву поселення.

. Уже на першій продукції Садагурської монетарні - монетах, а згодом і пам'ятних медалях та церковних дзвонах подається місце випуску: латинська літера S і повна назва - Sadogura, ще - Садагура.

Те, що поселення отримало ім'я від свого засновника і власника, є закономірним. Запитання викликає інше: чому в основу назви колонії, заселеної переважно німцями-лютеранами, було покладено не німецьку, головну частину баронового прізвища, а додаткову польську, отже слов'янську? До речі, в австрійські часи на Буковині постав цілий ряд німецьких колоній, назви яких одразу вказували на етнічний склад поселенців, як-от: Ніколаусдорф, Катерінендорф, Августендорф, Александердорф, Францталь. Чому ж колонію монетників не назвали, скажімо, Петердорф чи, принаймі, Гартенбергівкою, - як це було прийнято на українському Півдні?!

Можливо, у цьому випадку на появу назви вплинули не зовсім пересічні обставини народження самого поселення. Адже воно виникло довкола монетарні, яка виконувала контракт із російською військовою окупаційною адміністрацією і фактично перебувала у віданні останньої. Тож не виключено, що ідея обрати для назви колонії саме слов'янську частину баронового прізвища належала комусь із оточення головнокомандувача Дунайською армією генерал-фельдмаршала графа П.О.Рум'янцева. До речі, австрійські дослідники діяльності Садагурської монетарні вважали, що назва містечка виникла "за перекладом імені барона Гартенберга (...) на руську мову". Що вони вкладали в поняття "руська мова" - українська чи російська, - доводиться лише гадати. Вже те, що чисто польське "гура" сприймалося ними як переклад із німецької на "руську мову", - свідчить про їхнє досить приблизне уялвення про слов'янські мови.

Але тоді чому колонія не отримала просто російську чи українську назву, співзвучну з нинішньою, - Садгора? Гадаємо, вирішальний вплив на вибір назви поселення мало отримання бароном шляхетського імені. Адже за багатовіковою традицією, подібні прикметникові прізвища в поляків чи українців шляхетного стану виникали від назв їхніх родових маєтків. Так, Вишневецькі походили з Вишні, Потоцькі - з Потока, Острозькі - з Острога і т. д. Відповідно і шляхтич Садогурський мав би володіти якоюсь Садогурою. Але у випадку з бароном-монетником віз, як кажуть, випередив коня: спершу з'явився пан Садогурський, якому для надання респектабельності й достовірності своєму шляхетському іменеві довелося створити родовий маєток Садогуру.

На імені колонії позначився також вплив російської мови: цим пояснюється зміна первісного сполучного голосного о на а. Тому на перших австрійських картах та в документах назва поселення фігурує вже з цією зміною: Sadagura. Згодом народна етимологія переосмислила ойконім як сполуку слів "сади гора". Так виникла форма Садигура, яку й понині можна почути в народному мовленні (щоправда, частіше в жартівливому контексті). А 1946 року в містечка з'явилася теперішня офіційна назва - Садгора. Як на нашу думку, таке перейменування не надто суперечить історичній традиції.

Після припинення функціонування монетарні та виїздом за межі Буковини першого власника життя у колонії монетників не припинилося. На рубежі ХVІІІ-ХІХ століть її орендував інший барон - Мустяца, і завдяки його клопотанням Садагура 7 грудня 1801 р. отримала статус торговельного містечка. Пам'ять про баронів Мустяц (до речі, прізвище - зрумунізований варіант турецького імені Мустафа) збереглася у місцевій мікротопонімії - у назвах кута Баронівка та урочища Баронів Сад. Щоправда, жоден із садгірських старожилів достеменно не пам'ятає - про котрого, власне, барона йдеться. Одні кажуть: німецького, інші - румунського, а треті - що про циганського.

Підготував Степан КАРАЧКО, краєзнавець, для "Платинової Буковини"

Додати свій коментарій:

*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:	Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина  Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання. Відповідь на питання «скільки» - число Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

Як заброньованому виїхати за кордон? З початком дії воєнного стану в Україні запроваджено обмеження на перетин
- 15.11.2024 13:14

КиївПрайд: скандал через співпадіння з Днем пам’яті жертв Голодомору Співпадіння дат: проблема етики чи випадковість?
- 15.11.2024 12:27

У Чернівцях за клопотанням слідчих поліції взято під варту місцевого наркозбувача Здійснюючи превентивні поліцейські заходи на території міста Чернівці, правоохоронці з
- 08.11.2024 11:46

Дональд Трамп одержал победу 2024 Победа Трампа также привела к усилению позиций
- 06.11.2024 14:48

Психологічна допомога для чоловіків Чому за допомогою звертаються чоловіки
- 31.10.2024 22:58

За допомогу в перетині кордону чоловікам - засудили на 2 роки тюрми Відповідно до вироку Новоселицького районного суду Чернівецького району, двох
- 31.10.2024 11:40

Какие черты лица у мужчин и женщин, которые изменяют? Выяснилось, что изменщиков можно отличить по определенным типичным чертам лица
- 30.10.2024 09:01

Введено спрощений алгоритм переведення військових Новий алгоритм спрощує процедуру переведення військовослужбовців
- 29.10.2024 16:37

Огляд основних воєнних дій в Україні з 21 по 27 жовтня Союзники та партнери підтримують Україну
- 29.10.2024 09:25

Функції центральної МСЕК виконуватиме Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності. Уряд України, виконуючи рішення РНБО та Президента, затвердив
- 28.10.2024 15:00

Всі новини