Благословение

 
Свято cвятителя Миколая. Проповідь
Пользовательского поиска

Свято святителя Миколая. Проповідь

19 грудня Україна і весь християнський світ святкують день святого Миколая Чудотворця. Цей святитель міста Мір Лікійських, який жив у IV столітті, вшановується, як заступник і покровитель всіх бідних, знедолених, несправедливо ображених, а також всіх подорожуючих. Майже в кожній українській оселі поруч з іконами Спасителя і Богородиці можна побачити і образ святого Миколая Чудотворця.
Святим він став не одразу. З його життя нам відомо, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. Ще коли він був маленьким хлопчиком, то допомагав своїм товаришам так, що вони не здогадувались, хто це їм допомагає. А коли він виріс, то старанно працював та прислуговував у церкві . Після смерті батьків, роздавши спадшину бідним, він вирушив до Палестини поклонитися святим місцям, після чого повернувся до міста Патар, де єпископом був його дядько. За його порадою Св. Миколай і став священиком.
Він ревносно ніс свої пастирські обов’язки. Він завжди щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя, а також піклувався про бідних. . Вдачею був тихий, незлостивий. Бідні вдови, безприданиці, хворі й інваліди часто знаходили перед порогом свого житла несподівані дари в той час, коли дуже потребували такої допомоги. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу і завжди так, аби його ніхто не бачив. І тому його ще за життя називали „батьком сиріт, вдів і бідних”.
За доброчесне життя Св. Миколай був обраий єпископом свого рідного міста Мір у Лікії, звідси походить назва Святого - Миколай Мірлікійський. В сані єпископа своїми молитвами він зцілював недужих, сліпих і калік. Втихомірював море, бурю, гасив пожежі, захищав від напастей. Житіє святителя Миколая рясніє багатьма прикладами допомоги людям, один із яких особливо тішить серце. У місті Патри жив чоловік, який мав трьох доньок. Збанкрутівши, він вирішив, аби не померти з голоду, торгувати своїми дітьми. Дізнавшись про це, святитель Миколай вночі, таємно, дав три вузлики золота, позбавивши тим самим родину від гріховного падіння, а безприданниці змогли щасливо вийти заміж. Існують розповіді про те, що коли він був єпископом, то захищав невинно засуджених. Так, прийшовши на місце страти трьох мешканців Міра, він встиг вихопити меч з рук ката та прилюдно викрив підкупленого суддю. Коли ж у Константинополі несправедливо засудили трьох полководців, він з'явився уві сні імператорові Константину та пояснив йому, як було діло насправді.

Св. Миколай допомагав людям у найскрутніших становищах. Одного разу у Лікії, на батьківщині Чудотворця, став неврожай. Дізнавшись про це, Св. Миколай змилосердився над людьми, що могли вмерти голодною смертю, і послав купця з кораблем, наповненим продовольством.

Під час гоніння в Римській імперії на християн та християнську церкву, за царювання Діоклетіана та Максиміана, Святителя Миколая схопили і кинули до в'язниці. За часів імператора Константина Великого його звільнили, і він повернувся до свого приходу. Миколій Мірлікійський був присутнім на першому Вселенському Соборі, де ревно захищав Православну церкву. 6 грудня 345 року великий святитель мирно відійшов ко Господу. Тіло його було воховане в соборному храмі міста Мір. Сьогодні його святі мощі почивають в італійському місті Барі, де вже протягом багатьох століть виточають цілюще миро, від якого й сьогодні багато людей отримують зцілення.
Творив святитель Миколай багато чудес і після своєї смерті. Коли прийшов кінець його земного життя і Миколай став перед Богом, то за добрі діла Бог визначив йому вічне духовне життя і спитав, в якому вигляді Миколай бажає приходити на Землю до людей. Миколай сказав, що він дуже хоче приходити в день свого народження (19 грудня) та на Різдво з подарунками до дітей, які були щирими та чемними і з великим старанням опановували знання . А дізнались про ці явлення люди ось як. Кожен рік в ніч на Різдво бідняки міста Міри Лікійські знаходили біля дверей своїх будиночків золоті яблука, дитячі іграшки та солодощі. Однак, хто приносить подарунки, для всіх залишалось таємницею. Проходив рік за роком , і одного разу в Різдвяну ніч люди спіймали людину в дивному одязі та з великим мішком, в якому були золоті яблука. Під цим нарядом люди впізнали свого єпископа Миколая. На запитання, чим він тут займається, Миколай відповів, що сьогодні народився Іісус Христос, і він хотів би в цей день якось втішити бідних та дітей.

Я Святий Миколай, покинув я рай, Щоб на землю зійти, чемних діток знайти. Ходжу я від хати до хати, запитую маму й тата, Чи є у вас чемна дитина: дівчатко мале чи хлопчина. Для кожного маю в торбинці найкращі у світі гостинці.

Через чисельні легенди та перекази відомо, що Св. Миколай після своєї праведної кончини також завжди охороняв людей на воді. З цієї причини рибалки, виходячи в море, брали з собою його образ. У минулому чорноморці, наприклад, вірили, що є два Миколи: один морський, другий мокрий. Перший "завідує" кораблями, другий - водами. Мореплавці вірили, що Святий весь час присутній на кораблі, але побачити його неможливо. В разі великої бурі треба дати Св. Миколі обітницю: завжди святкувати його день, прикрасити його образ або навіть збудувати на честь Св. Миколи церкву. У найбільш небезпечні моменти образ Святого виносили на палубу і просили у нього захисту. Сама Істина явила нам святителя Миколая взірцем віри та лагідності. Своїм смиренням він досягнув висоти, своєю убогістю — багатства.

Віруючі вшановують святого і приходять до нього з молитвою. Святитель Миколай завжди був з нашим народом, він постійно присутній серед нас і допомагає нам у справі спасіння, він завжди поспішає на допомогу до тих, хто його кличе. Він молить Бога про всіх людей, щоб Господь освятив нас істиною Своєю, аби за його прикладом і ми ввійшли в радість Господа Нашого.

Зі святом всіх Святителя Миколая!

Забілів снігами гай
Їде Святий Миколай
Коло нього на крилятах
Синьоокі янголята
Хоч на дворі зимній час
Не забув Святий про нас,
В кожнім мешканні дитинці
Гарні він дає гостинці
Просим ми Тебе, Владико!
Втіху нам зроби велику.
Радість нам найбільшу дай
Звесели наш pідний край!

отец Павел, священник  свято- Николаевского храма г.Хотин




 

 

Проект очень нуждается в вашей молитвенной и благотворительной поддержке!